Всі ми знаємо, як важко доводиться рослинам в пустелях, де практично відсутні ґрунтові води. Втім, існує досить й таких місць, де рівень ґрунтових вод дуже високий, і де рослини, якщо й виживають, то з великими труднощами, адже їх коренева система не може встояти перед гнильними мікроорганізмами та гине. Однак високий рівень ґрунтових вод завдає шкоди не тільки рослинам, але й практично всім будівлям, які дбайливо зводяться руками людини в самих різних кліматичних зонах.

Не тільки самі по собі ґрунтові води, а корозійні домішки, які містяться в них, руйнують фундамент, причому процес цей може відбуватися не так уже й повільно, як часом хотілося б. А що станеться зі спорудою, яка залишилась без фундаменту, зрозуміло й без слів: вона просто з’їде й усе тут. Надійність фундаменту залежить від фундаментних блоків (ФБС) – це головна умова довговічності всієї будівлі, й нікуди від цього не дінешся. Отже, з ґрунтовими водами необхідно боротися всіма можливими способами, головним з яких є дренаж.

Дренаж являє собою систему, призначену для відводу й зниження рівня ґрунтових вод. За своєю конструкцією така система може бути відкритою або закритою. Відкритий дренаж являє собою найпростіші траншеї, викопані по периметру ділянки, які накопичують в собі воду, тим самим осушуючи земельні площі, які використовуються людьми.

Незважаючи на те, що спорудження системи відкритого дренажу здійснюється досить просто, у такого способу є маса недоліків. По-перше, канави, в яких накопичується вода, виглядають досить не естетично, часто слугують місцями скупчення різного сміття й ускладнюють підходи та під’їзди до будинку. А по-друге, відкрита система дренажу відрізняється недовговічністю й вимагає постійного догляду.

Закрита система дренажу може бути виконана в двох найбільш популярних варіантах, одним з яких є засипання траншей щебенем або піском, тобто такими будівельними матеріалами, які не перешкоджають стоку ґрунтових вод. Є у цього варіанту й свої недоліки, до яких належить занадто короткий термін служби. Поступово замулювання таких канав призводить до зниження їх проникності для води, а, отже, й поступового виходу з ладу. І головне, немає ніякої можливості не тільки стежити за рівнем ґрунтових вод в канавах, засипаних щебенем, а й немає способів, які допомогли б запобігти їх замулювання.

Іншим варіантом закритої системи дренажу є прокладання труб, причому завдяки розвитку сучасних технологій будівельний ринок пропонує використовувати для цього виду робіт довговічні й недорогі пластикові труби необхідного діаметру. Причому є й труби зі спеціальною обмоткою, яка попереджає замулювання отворів і значно продовжує термін експлуатації трубного дренажу. Втім, що-що, а будівельний ринок постійно дивує своїх шанувальників інноваціями в різних сферах, встигай тільки стежити, й дренаж у цьому випадку не є винятком.

Сьогодні для відведення ґрунтових вод використовуються високотехнологічні дренажні мати, які представляють собою тришарові конструкції. Функціональний шар виконаний з поліамідних ниток, які розташовані у вигляді сітки, та мають досить високу жорсткість й не перешкоджають проникненню води. Зовні дренуючий шар захищений геотекстилем, що перешкоджає засміченню й замулюванню. Дренажні мати не тільки мають малу масу, що значно полегшує всі транспортні та монтажні роботи, а й завдяки використанню сучасних високотехнологічних матеріалів здатні витримувати значний тиск ґрунту, розташованого над ними.

Тепер ми знаємо не тільки про ті проблеми, які можуть створювати для домовласника ґрунтові води, а й про різні конструкції дренажних систем. Однак приймати остаточне рішення потрібно фахівцям, які володіють достатніми знаннями й практичними навичками у цій сфері. Причому, рішення з приводу дренажних систем повинно прийматися ще на стадії проектування будинку, для чого потрібна топографічна карта місцевості.